Важливі новини щодня — додайте «Експерт» в улюблені джерела Google
Деякі популярні садові рослини можуть бути небезпечними для собак. Наперстянка, олеандр і гліцинія містять токсичні речовини, а поїдання окремих частин цих рослин здатне спричинити серйозне отруєння.
Одна з небезпечних рослин — наперстянка, яку часто вирощують через високі стебла з яскравими квітами. Для собак токсичними є всі її частини: листя, квіти та навіть вода, в якій стояли зрізані стебла.
Якщо тварина з’їсть наперстянку, можуть з’явитися блювання та порушення серцевого ритму. За сильного отруєння можливий колапс. Тим, хто хоче прикрасити сад безпечнішими для собаки квітами, експерт радить замінити наперстянку трояндами.
Обережність потрібна і з олеандром. Цей вічнозелений кущ цінують за яскраві квіти, однак речовини, які він містить, можуть впливати на серце та нервову систему собаки.
Серед можливих ознак отруєння олеандром — сильне слиновиділення, тремор, блювання та проблеми з диханням. Якщо собака з’їла рослину або з’явилися такі симптоми, необхідно терміново звернутися до ветеринара.
Замість олеандра біля дому можна посадити камелії або соняшники, які вважаються безпечнішими для собак.
Третя рослина, на яку радять звернути увагу власникам тварин, — гліцинія. Її часто висаджують біля стін, альтанок, арок і пергол через довгі каскади фіолетових квітів.
Найбільшу небезпеку становлять насіння та насіннєві коробочки гліцинії. Вони містять токсичні сполуки, а їх поїдання може спричинити багаторазове блювання, діарею та сильну млявість.
Замінити гліцинію можна плетистими трояндами або зірчастим жасмином. Вони дозволяють озеленити вертикальні конструкції, не використовуючи цю токсичну для собак рослину.
Перед купівлею нових квітів або кущів власникам собак радять перевіряти, чи безпечний конкретний вид для тварин. Особливо це стосується ділянок, де улюбленець може вільно бігати та діставатися до рослин.
Якщо собака все ж з’їла невідому або потенційно токсичну рослину, чекати появи симптомів не слід. Потрібно зв’язатися з ветеринаром, а за можливості зберегти або взяти із собою зразок рослини, щоб фахівцю було легше визначити причину отруєння.
About the Author
