До появи сучасної діагностики стать майбутньої дитини намагалися визначити за народними прикметами. Звертали увагу на форму живота, зовнішність вагітної, її смакові вподобання та самопочуття, а іноді влаштовували домашні ворожіння.
Одне з найпоширеніших повір’їв стосувалося форми живота.
За його виглядом намагалися вгадати, хто народиться — хлопчик чи дівчинка.
Не менш популярними були прикмети, пов’язані із зовнішністю майбутньої матері.
Вважалося, що дівчинка нібито «забирає мамину красу», тому появу висипань, пігментації або тьмяного волосся трактували як ознаку народження доньки.
Якщо ж вагітна зберігала свіжий вигляд, чекали сина.
Окреме значення надавали харчовим уподобанням.
Потяг до солодкого пов’язували з народженням дівчинки, а бажання їсти м’ясо, солоне чи гостре — з хлопчиком.
Любов до кислого молока також у деяких місцевостях вважали прикметою майбутнього сина.
Сильний токсикоз часто трактували як ознаку дівчинки, а легший перебіг вагітності — як провісник хлопчика.
Одним із найвідоміших домашніх ворожінь було кільце на нитці.
Обручку підвішували над животом вагітної та спостерігали за її рухами.
Якщо кільце рухалося по колу, це в одних регіонах вважали ознакою дівчинки, а рух уперед-назад — хлопчика.
Водночас у різних місцевостях тлумачення могло бути протилежним.
Ще одним способом було спостереження за серцебиттям плода.
Показник понад 140 ударів за хвилину часто приписували дівчаткам, а нижчу частоту — хлопчикам.
Проте лікарі не вважають такі методи достовірними.
Акушер Джастін Лаппен із Cleveland Clinic зазначає, що форма живота, токсикоз та частота серцебиття плода не мають доведеного зв’язку зі статтю дитини.
Старовинні способи визначення статі залишаються частиною народної культури та сімейних традицій, тоді як сьогодні для цього використовують медичні методи.
🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover
About the Author
