Учені розробляють біокомп’ютери, які використовують живі людські нейрони замість традиційних кремнієвих чипів. Такі системи вже навчаються виконувати завдання, зокрема грати у відеоігри, а в майбутньому можуть допомогти створювати енергоощадні обчислювальні пристрої.
Основою нової технології стали органоїди — мініатюрні скупчення живих нервових клітин, які вирощують у лабораторіях зі стовбурових клітин людини. Для їх отримання дослідники нерідко використовують звичайні клітини шкіри, які попередньо перетворюють на стовбурові.
Ці структури, які також називають «міні-мізками», підключають до спеціальних сіток електродів. Завдяки цьому нейрони можуть отримувати електричні сигнали від зовнішніх пристроїв і передавати сигнали у відповідь, утворюючи своєрідний живий обчислювальний елемент.
За спостереженнями дослідників, електрична активність органоїдів нагадує мозкові хвилі недоношених немовлят. Водночас нейронні мережі демонструють здатність пристосовуватися до нових завдань і змінювати свою поведінку залежно від отриманих сигналів.
У 2025 році компанія Cortical Labs представила біокомп’ютер CL1, який використовує живі нейрони для обробки інформації. Серед експериментів із такими системами — навчання гри у відеоігри, зокрема культовий шутер Doom.
Окремий напрям застосування органоїдів — медицина. Вирощені з клітин пацієнтів нервові тканини дозволяють досліджувати особливості розвитку аутизму, випробовувати препарати проти хвороби Альцгеймера та епілепсії, а також вивчати вплив ліків на пам’ять.
Ще одна перевага біологічних обчислень — низьке енергоспоживання нейронних мереж. На відміну від потужних серверів штучного інтелекту, живі нервові клітини потребують значно менше енергії для виконання складних завдань.
Проте технологія має серйозні обмеження. Органоїди поки що виростають приблизно до п’яти міліметрів у діаметрі, оскільки не мають кровоносних судин, які могли б забезпечувати їх поживними речовинами.
Не менш складним залишається питання можливого виникнення свідомості в лабораторних нервових тканинах. Дослідники Університету Джонса Гопкінса наголошують, що наука досі не має кількісного визначення свідомості, яке дозволило б перевірити її наявність у клітинах у чашці Петрі.
Водночас філософи та соціологи Каліфорнійського університету в Сан-Дієго пов’язують свідомість із повноцінним чуттєвим досвідом, якого ізольовані органоїди не мають. Підключення таких біокомп’ютерів до хмарних сервісів і роботизованих систем порушує нові питання про можливості живих нейронних мереж.
🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover
About the Author
