
Угорщина, Чехія та Словаччина вимагають звільнити їх від фінансових гарантій за новим кредитом Євросоюзу для України обсягом до 45 млрд євро. У Німеччині різко розкритикували позицію цих держав, які відмовляються розділяти фінансові зобов’язання, але водночас претендують на значні кошти з бюджету ЄС.
У Європейському Союзі виникла нова суперечка щодо фінансування України на наступний рік. Три країни Центральної Європи хочуть отримати виняток із механізму гарантування кредиту, який має допомогти Києву покрити додаткові бюджетні потреби.
Угорщина, Чехія та Словаччина наполягають, щоб їхні держави не брали участі у фінансовому забезпеченні нової позики. Аналогічного звільнення вони вже домоглися під час погодження попереднього кредиту ЄС для України на 90 млрд євро.
У німецьких дипломатичних колах такі вимоги викликали різке невдоволення. Особливе обурення спричинило те, що ці самі країни прагнуть отримувати більше грошей із європейського бюджету на регіональний розвиток.
Один із німецьких дипломатів назвав таку позицію абсурдною та відірваною від реальності. Він наголосив, що небажання брати участь у фінансовій підтримці України суперечить одночасним вимогам збільшити бюджетні виплати для власних держав.
«Як хтось може всерйоз вважати, що наші платники податків готові переказувати хоча б на один євро більше коштів на згуртованість тим, хто відмовляється долучатися до протидії найбільшій загрозі безпеці всіх нас?» — заявив дипломат.
За його словами, принцип європейської солідарності не може працювати лише в одному напрямку. Представник німецьких дипломатичних кіл наголосив, що країни не повинні розраховувати на підтримку партнерів, водночас відмовляючись від спільних фінансових зобов’язань.
Суперечка виникла на тлі значного збільшення фінансових потреб України. За наявними оцінками, наступного року Києву знадобиться додатково близько 70 млрд євро міжнародної допомоги.
Приблизно 25 млрд євро можуть надати партнери за межами Європейського Союзу, зокрема Канада та Японія. Решту потреб планують покрити за допомогою європейського кредиту обсягом до 45 млрд євро.
Одним із можливих джерел погашення нової позики розглядають заморожені російські державні активи. Однак питання фінансових гарантій уже спричинило розбіжності між державами ЄС і впливає на переговори щодо спільного бюджету.
До противників участі в новому фінансовому механізмі приєдналася й Болгарія. Минулого тижня прем’єр-міністр країни Румен Радев публічно заявив, що Софія не готова брати на себе додаткові зобов’язання щодо фінансування України.
«Болгарія за жодних обставин не може брати участь у фінансуванні цих 70 млрд євро», — сказав Радев журналістам у місті Твардиця.
Водночас болгарський прем’єр наголосив, що його країна раніше підтримала погоджену Євросоюзом програму кредитування України на 90 млрд євро, розраховану на 2026–2027 роки. На відміну від Угорщини, Чехії та Словаччини, Болгарія взяла участь у фінансовому забезпеченні цієї позики.
Радев пояснив нову позицію своєї країни наслідками тривалої війни для європейських економік. За його словами, бойові дії спричиняють економічне виснаження, посилення соціальної напруженості та політичну нестабільність у Європі.
🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover



