
В Україні змінюють порядок бронювання військовозобов’язаних працівників, скасовуючи можливість автоматично бронювати весь персонал окремих підприємств. Для оборонної промисловості та енергетики встановлюють ліміт у 95%, а компаніям доведеться обґрунтовувати необхідність збереження конкретних фахівців.
Уряд переглядає правила, за якими підприємства отримують статус критично важливих і право бронювати військовозобов’язаних співробітників. Головна зміна полягає в посиленні контролю за кількістю заброньованих працівників та обґрунтованістю їхнього збереження на робочих місцях.
Раніше окремі компанії оборонно-промислового та паливно-енергетичного комплексів могли бронювати до 100% військовозобов’язаного персоналу. Тепер для цих галузей передбачено граничний показник на рівні 95%, а перевищення квоти потребуватиме додаткового погодження.
Водночас уряд планує розробити окремий механізм, який дозволить за визначених умов збільшувати бронювання до 100%. Відповідну процедуру мають підготувати до 1 грудня, тому можливість повного бронювання не скасовують остаточно.
Однією з ключових вимог стане підтвердження виробничої необхідності працівників. Самого факту, що підприємство має статус критично важливого, буде недостатньо для автоматичного бронювання будь-якої кількості військовозобов’язаних.
Компаніям доведеться пояснювати, чому конкретні спеціалісти необхідні для безперебійної роботи. Особливу увагу приділятимуть працівникам, які забезпечують виконання оборонних контрактів, виробничі процеси, ремонт обладнання та аварійно-відновлювальні роботи.
Для контролю за новими процедурами Кабмін створив Координаційний центр з організації бронювання. Він братиме участь у розгляді пропозицій щодо збільшення частки заброньованих працівників понад 50%.
Крім того, центр аналізуватиме звернення державних органів стосовно критичності підприємств. До його повноважень також належатиме підготовка рекомендацій щодо скасування відповідного статусу, якщо компанія не відповідатиме встановленим вимогам.
Новий порядок передбачає розмежування економічних показників підприємства та його реального значення для держави. Висока заробітна плата співробітників або відсутність податкової заборгованості самі по собі не доводитимуть, що діяльність компанії критично необхідна.
На цьому наголосив прем’єр-міністр Сергій Корецький, пояснюючи урядовий підхід до бронювання. За його словами, економічна дисципліна підприємства та його критичність для країни є різними критеріями, які не можна ототожнювати.
До стратегічно важливих напрямів уряд відносить енергетику, оборонну промисловість, зв’язок і житлово-комунальне господарство. Також особливе значення мають аптечні мережі, виробництво продуктів харчування та логістика.
При цьому керівник уряду запевнив, що переважна більшість працівників оборонних і енергетичних підприємств збереже бронювання. За його оцінкою, йдеться приблизно про 90–95% військовозобов’язаного персоналу таких компаній.
«Для тих, хто сьогодні в енергетиці чи в ОПК, гарантую, що там немає за що переживати. Величезна, левова частка, 90–95%, вони всі будуть переброньовані», — заявив Корецький.
Водночас нові обмеження можуть створити додаткові труднощі для підприємств, на яких виробничі процеси залежать від вузькопрофільних спеціалістів. У таких випадках компаніям доведеться документально підтверджувати, чому мобілізація конкретного працівника може порушити роботу.
Адвокат Геннадій Капралов пояснив, що статус критично важливого підприємства не означає безумовного права бронювати весь персонал. Кількість заброньованих співробітників повинна відповідати встановленим урядом правилам і передбаченим законодавством процедурам.
Юрист наголосив, що посилення контролю не дозволяє державним органам ухвалювати довільні рішення. Кожна відмова або скасування статусу має ґрунтуватися на законодавстві, належних доказах і дотриманні відповідної процедури.
Окремо адвокат звернув увагу на відповідальність підприємств у разі втрати критичного статусу. Саме по собі таке рішення, як і відмова у бронюванні працівників, не означає автоматичного накладення штрафу.
Для притягнення до адміністративної відповідальності необхідні конкретні правові підстави. Зокрема, має бути встановлено склад правопорушення, за який законодавство передбачає відповідну санкцію.
Підприємства також зберігають можливість оскаржувати рішення державних органів. Якщо компанія вважає, що посадовці неправильно застосували критерії, проігнорували документи або порушили процедуру, вона може скористатися передбаченими законом механізмами захисту.
За словами Капралова, залежно від обставин можливе подання адміністративної скарги або звернення до адміністративного суду. Перед цим юрист радить отримати повний текст рішення та з’ясувати конкретні причини відмови.
Під час судового розгляду перевірятимуть законність рішення, його обґрунтованість і дотримання державним органом установленої процедури. Водночас суд у межах такого спору не переглядатиме мобілізаційну політику держави загалом.
Особливу увагу підприємствам рекомендують приділити визначенню фахівців, без яких неможлива стабільна робота. Йдеться не лише про керівників або інженерів, а й про операторів обладнання, електриків, механіків і технологів.
На думку адвоката, механічне скорочення квот без урахування таких обставин може створювати ризики для підприємств, важливих для економіки та обороноздатності. Тому потребу в бронюванні кожного ключового спеціаліста необхідно підтверджувати конкретними виробничими завданнями.
Геннадій Капралов радить керівникам компаній заздалегідь визначити працівників, які відповідають за безперервність виробництва, безпеку та виконання договірних зобов’язань. Для обґрунтування бронювання підприємствам необхідно підготувати документи, що підтверджують виробничу необхідність збереження цих спеціалістів.
🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover



