Семаглутид і тирзепатид, які застосовують для лікування ожиріння та діабету, можуть впливати не лише на вагу, а й на окремі молекулярні маркери старіння. У дослідженнях показники біологічного віку в частини учасників змінювалися так, ніби старіння сповільнювалося на кілька років.
Компанії Novo Nordisk та Eli Lilly представили результати досліджень препаратів класу GLP-1 на конференції, присвяченій пошуку способів уповільнення старіння. Для оцінки використовували так звані молекулярні «годинники», які визначають біологічний вік за змінами ДНК або рівнями певних білків.
У дослідженні Novo Nordisk взяли участь понад 10 тисяч людей. Приблизно половина з них отримувала семаглутид, а решта — плацебо.
У групі семаглутиду окремі показники біологічного віку змінювалися в бік повільнішого старіння. За словами представника компанії, різниця могла становити приблизно два-три роки, хоча результат залежав від того, який саме молекулярний «годинник» використовували та який орган оцінювали.
Подібний ефект спостерігали й у дослідженні Eli Lilly з тирзепатидом. В одному з тестів, який оцінював білки, пов’язані із серцем, різниця між показниками сягала приблизно чотирьох років.
Водночас ці результати поки не означають, що препарати здатні буквально омолоджувати організм. Також немає доказів, що вони продовжують життя здоровим людям.
Окремим питанням залишаються побічні ефекти. Препарати класу GLP-1 можуть, зокрема, супроводжуватися втратою м’язової маси, тому позитивні зміни окремих біомаркерів не можна автоматично прирівнювати до загального омолодження організму.
Більш чітку відповідь має дати окреме дослідження семаглутиду за участю здорових людей віком понад 60 років. Воно повинно показати, чи можна спостережуваний вплив на молекулярні маркери старіння вважати реальним антистарільним ефектом.
🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover
About the Author
