Геолог Петер Бенніке розламав шматок крейди зі Стевнс-Клінта в Данії й помітив усередині дивне скупчення фрагментів. Згодом з’ясувалося, що це рідкісний регургіталіт — скам’янілі рештки їжі, яку тварина проковтнула, а потім відригнула близько 66 мільйонів років тому.
Знахідку передали до Геологічного музею Факсе, де її дослідив фахівець із морських лілій Джон Ягт. Він встановив, що всередині збереглися фрагменти щонайменше двох різних видів цих морських тварин.
Науковці дійшли висновку, що невідомий хижак спочатку проковтнув морських лілій, а потім позбувся їхніх твердих частин. Такі скам’янілості називають регургіталітами, і вони трапляються значно рідше, ніж кістки чи мушлі.
Морські лілії лише зовні нагадують рослини. Насправді це тварини, споріднені з морськими зірками та їжаками, які жили на дні стародавніх морів.
Вони були не надто поживною здобиччю, оскільки значна частина їхнього тіла складалася з вапняних пластинок. Саме тому дослідники припускають, що хижак міг відригнути тверді рештки після того, як з’їв м’які тканини.
Найімовірніше, це була риба, хоча точний вид встановити неможливо. Одна з версій припускає, що хижаком могла бути донна акула з зубами, пристосованими до подрібнення твердої їжі.
Палеонтолог Пол Олсен звернув увагу, що краї фрагментів морських лілій залишилися дуже гострими. Це може означати, що рештки пробули у травній системі недовго й не встигли суттєво пошкодитися.
Саме тому він вважає точнішим говорити про відригування вмісту шлунка, а не про «блювоту» в сучасному побутовому розумінні. Водночас сам зразок безперечно належить до регургіталітів.
Особлива цінність знахідки полягає в тому, що вона показує не просто присутність певних тварин у давньому морі, а конкретний епізод харчування. Завдяки таким скам’янілостям вчені можуть відновлювати зв’язки між хижаками та їхньою здобиччю.
Зразок отримав статус Danekræ — так у Данії позначають особливо важливі для науки природничі знахідки. Вони мають передаватися до музейних фондів, а не залишатися у приватних колекціях.
Це не найдавніший відомий регургіталіт. Подібну скам’янілість віком близько 160 мільйонів років раніше знайшли в Англії, однак датський зразок дає рідкісне свідчення конкретної сцени живлення наприкінці крейдового періоду.
🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover
About the Author
