Важливі новини щодня — додайте «Експерт» в улюблені джерела Google
Відновлення Каховської ГЕС не обов’язково має означати повернення величезного водосховища, яке існувало до знищення росіянами греблі. Ботанік Іван Мойсієнко пропонує зберегти більшу частину звільненої від води території для відродження Великого Лугу, а потреби Півдня забезпечити за допомогою кількох менших водойм.
Про це в коментарі виданню «Інтент» розповів завідувач кафедри ботаніки Херсонського державного університету, доктор біологічних наук, професор Іван Мойсієнко.
Після знищення Каховської греблі росіянами у 2023 році українська влада заявляла про намір відновити Каховську ГЕС та водосховище після війни. Однак науковець вважає, що повертати колишнє «Каховське море» у попередньому вигляді не варто.
За час, що минув після сходження води, на території колишнього водосховища почав формуватися природний ліс. Мойсієнко називає його унікальним за масштабами для Європи та виступає за збереження цієї території для відродження Великого Лугу.
Дніпро можна не перегороджувати
Науковець вважає, що Каховську ГЕС можна було б відновити за іншим принципом — без спорудження великої греблі через основне русло Дніпра.
«Було б ідеально, якби можна було реалізувати такий проєкт, щоб не перегороджувати основне русло Дніпра, а зробити, наприклад, декілька гребель», — зазначив Мойсієнко.
На його думку, водні та енергетичні потреби південних регіонів можна забезпечувати без створення одного величезного водосховища.
Для цього воду можна розподілити між природними руслами Дніпра та малими річками, які в нього впадають.
Замість Каховського моря — п’ять менших водойм
Одним із можливих варіантів Мойсієнко назвав створення приблизно п’яти невеликих водосховищ.
Їх можна було б облаштувати не на головному руслі Дніпра, а на річках чи балках, які впадають на територію колишнього Каховського водосховища.
«Зробити, наприклад, 5 водосховищ малих. Не на основному руслі, а на річках чи на балках, які впадають у водосховище. Або так, як біля Енергодара, побудувати дамбу і створити отаке водосховище», — пояснив професор.
Водночас він наголосив, що не може оцінити економічну та технічну доцільність такого проєкту, оскільки є ботаніком, а не фахівцем із гідроенергетики.
Із 215 тисяч гектарів затопити лише 15 тисяч
До знищення греблі площа Каховського водосховища становила близько 215 тисяч гектарів.
Мойсієнко вважає, що під воду можна було б повернути не більш як 15 тисяч гектарів цієї території.
Решту приблизно 200 тисяч гектарів професор пропонує залишити природі. Там, за його баченням, міг би надалі відновлюватися Великий Луг із природною рослинністю та лісами, які вже почали з’являтися після зникнення водосховища.
About the Author
